І. Методи діагностики мовлення:
1.1. Методика «Назви знайомі слова»(рівень словникового запасу)
Підготовлені узагальнювальні поняття: овочі, фрукти, тварини, рослини, професії, геометричні фігури, кольори, дії, ознаки, частини тіла.
Інструкція дитині:
«Назви овочі…»
«Назви фрукти …»
«Назви тварини …»
«Назви рослини …»
«Назви професії …»
«Назви геометричні фігури …»
«Назви кольори …»
«Назви дії …»
«Назви ознаки …»
«Назви частини тіла…»
До кожного узагальнюючого поняття дитина повинна назвати 5 слів.
Оцінювання результатів
Оцінки виставляються в балах (1 бал за кожне правильно назване слово) .
Результати додаються, визначається загальна кількість балів. Максимальний результат – 50 балів.
Висновки про рівень мовленнєвого розвитку
50 балів – дуже високий
40-49 балів – високий
20-39 балів – середні
10-19 балів – низький
0-9 балів – дуже низький
1.2. Методика «Опиши улюблену іграшку» (зв’язне мовлення)
Дитина приносить з дому улюблену іграшку.
Інструкція дитині: «Назви і опиши свою улюблену іграшку (м'яка, тверда, з якого матеріалу виготовлена, якого кольору, з яких частин складається, в які ігри ти з нею граєшся, за що ти любиш іграшку, чим вона відрізняється від інших)».
Оцінювання результатів
10 балів – дитина правильно називає іграшку, послідовно, логічно і чітко описує її відповідно до інструкції менше ніж за 60 сек.
8-9 балів - дитина правильно називає іграшку, послідовно, логічно і чітко описує її відповідно до інструкції за 60 сек.
4-7 балів - дитина правильно називає іграшку, описує її відповідно до інструкції за 60-70 сек.
2-3 бали - дитина правильно називає іграшку, описує її відповідно до інструкції за 70-80 сек.
0-1 бал - - дитина правильно називає іграшку, описує її відповідно до інструкції з допомогою більш ніж за 80 сек.
Висновки про рівень розвитку зв’язного мовлення
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
4-7 балів – середні
2-3 бали – низький
0-1 бал – дуже низький
1.3. «Назви перший звук у слові»(фонематичний слух)
Підготовлені слова: рак, око, жук, мак, рука, дощ, сніг, ялинка, фарба, ліс.
Інструкція дитини: «Я буду промовляти слова, а тобі потрібно визначити і назвати перший звук у кожному слові.
Оцінювання результатів
Оцінки виставляються в балах (1 бал за кожне правильно названий звук). Результати додаються, визначається загальна кількість балів. Максимальний результат – 10 балів.
Висновки про рівень мовленнєвого розвитку
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
4-7 балів – середні
2-3 бали – низький
0-1 бал – дуже низький
ІІ. Методи діагностики уваги
2.1. Методика «Знайди і полічи фігури» (концентрація та обсяг уваги)
Інструкція дитині: Уважно подивись на картинку і скажи, скільки та які геометричні фігури ти бачиш на ній.
Оцінювання результатів:
10 балів – дитина справилася із завданням менше ніж за 60 секунд.
8 -9 балів – дитина справилася із завданням за 60 секунд.
4 -7 балів – дитина справилася із завданням за 60-70 секунд.
2-3 бали – дитина справилася із завданням з допомогою за 70-80 секунд.
0 - 1 бал – дитина справилася із завданням з допомогою більше ніж за 80 секунд.
Висновки про рівень концентрації та обсяг уваги:
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
4 -7 балів – середній
2 -3 бали – низький
0-1 бал - дуже низький
2.2. Методика «Простав значки у фігурах»(рівень переключення та розподілу уваги)
Інструкція дитині: Уважно подивись на цю картинку, на ній зображені геометричні фігурки. Тобі потрібно у кожному трикутнику, багатокутнику, квадратику і кружечку проставити той значок, який ти бачиш на зразку.
Оцінювання результатів:
10 балів – дитина справилася із завданням менше ніж за 60 секунд.
8 -9 балів – дитина справилася із завданням за 60 секунд.
4 -7 балів – дитина справилася із завданням за 60-70 секунд.
2-3 бали – дитина справилася із завданням з допомогою за 70-80 секунд.
0 - 1 бал – дитина справилася із завданням з допомогою більше ніж за 80 секунд.
Висновки про рівень розвитку переключення та розподілу уваги:
10 балів – дуже високий
8 - 9 балів – високий
4 -7 балів – середній
2 - 3 бали – низький
0-1 бал - дуже низький
2.3. Методика «Намалюй такі самі фігури»(для визначення стійкості уваги)
Інструкція дитині: Уважно роздивись зображення на картинці. Тобі потрібно на заготовках праворуч намалювати такі ж самі зображення. Час виконання 5 хвилин.
Оцінювання результатів:
10 балів – дитина самостійно справилася із завданням.
8 -9 балів – дитина самостійно справилася із завданням, допустивши одну помилку.
4 -7 балів – дитина самостійно справилася із завданням, допустивши 2-3 помилки.
2-3 бали – дитина самостійно справилася із завданням, допустивши 4-5 помилок.
0 - 1 бал – дитина самостійно справилася із завданням, допустивши безліч помилок.
Висновки про рівень стійкості уваги:
10 балів – дуже високий
8 - 9 балів – високий
4 -7 балів – середній
2 - 3 бали – низький
0 – 1 бал - дуже низький
ІІІ. Методи діагностики мислення
3.1. Методика «Склади картинку» (рівень сформованості аналізу і синтезу)
Інструкція дитині: Перед тобою на столі лежить розрізана картинка. Тобі потрібно із 4 частин скласти дерево, назвати його частини і розповісти про їх функцію. Дитині пропонується складене дерево порівняти з малюнком.
Оцінювання результатів:
10 балів – дитина правильно склала дерево з частин, розповіла про їх функції менше ніж за 60 секунд.
8 -9 балів – дитина правильно склала дерево з частин, розповіла про їх функції за 60 секунд.
4 -7 балів – дитина правильно склала дерево з частин, розповіла про їх функції за 60-70 секунд.
2-3 бали – дитина правильно склала дерево з частин, розповіла про їх функції з допомогою за 70-80 секунд.
0 - 1 бал – дитина правильно склала дерево з частин, розповіла про їх функції з допомогою більше ніж за 80 секунд.
Висновки про рівень розвитку:
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
4 -7 балів – середній
2 -3 бали – низький
0-1 бал - дуже низький
3.2. Методика «Яка фігура зайва?» ( рівень розвитку наочно-образного мислення)
Інструкція дитині: На кожній з цих картинок одна із зображених фігур зайва. Уважно подивись на ці картинки, визнач і покажи, яка фігура зайва. Поясни, чому ти так вважаєш?
Оцінювання результатів:
Оцінки виставляються в балах (1 бал за правильну відповідь). Результати додаються. Максимальний результат – 10 балів.
Висновки про рівень розвитку:
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
4 -7 балів – середній
2 -3 бали – низький
0-1 бал - дуже низький
3.3. Методика «Назви зайве слово»( рівень розвитку словесно-логічного мислення).
Підібрані ряди слів:
1. Картопля, морква, вишня, цибуля.
2. Яблуня, капуста, груша, слива.
3. Дуб, сосна, ялина, бузок.
4. Квітка, лопата, сапа, граблі.
5. Стіл, книга, стілець, шафа.
6. Ложка, миска,чашка,диван.
7. Машина, автобус, пароплав, велосипед.
8. Годинник, ручка, олівець, фломастер.
9. Кінь, корова, свиня, заєць.
10. Курка, ворона,гуска,качка.
Інструкція дитині: Я буду називати чотири слова в кожному рядку. Ти уважно слухай і назви зайве слово. Поясни, чому ти так думаєш? (Наприклад, Я назву такі слова: вовк, лисиця, кішка, ведмідь. Зайве слово – кішка, тому що це назва свійської тварини, а вовк, лисиця, ведмідь – дикі тварини.)
Оцінювання результатів:
Оцінки виставляються в балах (1 бал за правильну відповідь). Результати додаються. Максимальний результат – 10 балів.
Висновки про рівень розвитку словесно-логічного мислення:
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
4 -7 балів – середній
2 -3 бали – низький
0-1 бал - дуже низький
ІV. Методи діагностики пам’яті
4.1. Методика «Запам'ятай і назви слова»( рівень розвитку слухової пам'яті).
Підготовлено 10 слів, пов’язаних одне з одним за змістом: дуб, тополя, клен, береза, верба, каштан, сосна, ялина, груша, слива.
Інструкція дитині: « Послухай уважно слова, які я прочитаю. Після того, як я закінчу їх читати, ти назвеш слова, які запам’яталися.»
Оцінювання результатів:
Оцінки виставляються в балах (1 бал за правильну відповідь). Результати додаються. Максимальний результат – 10 балів.
Висновки про рівень розвитку словесно-логічного мислення:
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
4 -7 балів – середній
2 -3 бали – низький
0-1 бал - дуже низький
4.2. Методика «Запам'ятай та назви предмети»(рівень розвитку зорової пам'яті).
Підібрано 10 предметних картинок, на кожній з яких зображений один знайомий дитині предмет.
Інструкція дитині: я покажу тобі картинки, на яких зображено знайомі тобі предмети, але не називатиму їх, уважно розглянь їх і спробуй запам'ятати якомога більшу кількість, які на них зображені. А тепер назви предмети (порядок значення не має), які тобі запам’яталися. Кожна картинка демонструється 5-6 секунд.
Оцінювання результатів:
Оцінки виставляються в балах (1 бал за правильну відповідь). Результати додаються. Максимальний результат – 10 балів.
Висновки про рівень розвитку зорової пам'яті:
10 балів – дуже високий
8-9 балів – високий
4 -7 балів – середній
2 -3 бали – низький
0-1 бал - дуже низький
v. Методи діагностики вольового розвитку
5.1.Методика «Годівниця» (для визначення темпу роботи)
Дитині дається аркуш паперу з пронумерованими кружечками (в два ряди по три кружечки, кожен з них діаметром 4 см), олівець. Підготовлений секундомір.
Інструкція дитині: «Уяви собі, що на аркуші паперу намальовані «годівниці». Ти повинен насипати у них «зернята», заповнивши крапками кожен кружечок за визначеним порядком. Крапки потрібно ставити швидко. За сигналом переходити до наступного кружечка. Лікті не можна ставити на стіл». На кожен кружечок відводиться 5 секунд. Підраховується середня кількість крапок для шести кружечків.
Оцінювання результатів
10 балів — 20 крапок і більше, дитина працює в дуже швидкому темпі.
8–9 балів — 18–20 крапок, дитина працює в швидкому темпі.
4–7 балів — 16–18 крапок, дитина працює в середньому темпі.
2–3 бали — 14–16 крапок, дитина працює в повільному темпі.
0–1 бал — 14 крапок і менше, дитина працює в дуже повільному темпі.
Необхідно звернути увагу на те, який візерунок вийде в кружечках. Якщо в першому крапки стоять густо, а в наступних рідшають — дитина схильна швидко стомлюватися.
Висновки про рівень темпу роботи
10 балів — дуже високий
8–9 балів — високий
4–7 балів — середній
2–3 бали — низький
0–1 бал — дуже низький
5.2. Методика «Візерунок»
Мета:виявлення вміння дітей аналізувати зразок,виявляти принцип побудови рядка на основі виділення його елементів.
Психолог: «Діти розгляньте уважно візерунок,котрий початий у вас на листочку. Домалюйте його до кінця рядка»
А - І ІІ І ІІ
Б - О - ᴖ - ᴗ- О
В – О-ІІ-О-І-О-ІІ
Примітка: завдання А проводиться під час першого обстеження, Б-під час другого обстеження(для дошкільників). Для школярів використовувати варіант В.
Оцінювання виконання завдання дітьми.
Рівні:
(В) –візерунок продовжує правильно;
(С) - продовжуючи візерунок, допускає помилки в чергуванні елементів чи пропускає деякі із них;
(Н) – продовжити візерунок не може. Виконує шляхом прямого копіювання заданих елементів,розміщуючи візерунок безпосередньо під ними чи в рядку.
5.3. Методика «Кружечки».
Діти звикають до того,що інструкція повторюється неодноразово:на початку дається повне пояснення ,а потім відтворюється поетапно. Внаслідок цього перед дітьми не виникає завдання отримати і утримати в пам’яті інструкцію. Умовою формування у дітей установки на сприйняття інструкції загалом і наступне її самостійне застосування є зосередження уваги на вказівках вихователя та відволікання від усіх інших подразників.
Мета:виявлення вміння слухати і утримувати в пам’яті інструкцію,будувати свої дії згідно цієї інструкції.
А.Намалювати в рядок п’ять кружечків. Рахуючи зліва направо,заштрихувати перший та четвертий кружечки,а решту залишити чистими.
Б.Намалювати в рядок шість кружечків,рахуючи зліва направо,заштрихувати перший і шостий кружечки,а решту залишити чистими.
В. Намалювати в рядок вісім кружечків,рахуючи зліва направо,заштрихувати перший, п’ятий і сьмий кружечки,а решту залишити чистими.
Примітка: завдання А проводиться під час першого обстеження, Б-під час другого обстеження(для дошкільників). Для школярів використовувати варіант В.
Оцінювання виконання завдання дітьми.
Рівні:
(В)- завдання виконує вірно;
(С)- намальований рядок складає задану кількість кружків,але при штриховці допускались помилки;
(Н)- кількість кружечків не відповідає інструкції,штриховка відсутня.
VI. Мотиваційна сфера.
6.1. Методика «Читання казки» на визначення домінуючого ігрового або пізнавального мотиву дитини. (за Н.Гуткіною)
1. Дитину запрошують у кімнату, де на столиках виставлені звичайні, не занадто привабливі іграшки, і просять протягом хвилини розглянути їх.
2. Дорослий кличе дитину до себе і пропонує послухати казку. Дитині читають цікаву для її віку казку, яку вона раніше не чула.
3. На найхвилюючому місці читання переривається, і експериментатор запитує піддослідного, що йому в даний момент більше хочеться: пограти з виставленими на столиках іграшками чи дослухати казку до кінця.
Діти з вираженим пізнавальним інтересом зазвичай обирають казку. Діти зі слабкою пізнавальною потребою воліють пограти. Але гра, як правило, має маніпулятивний характер: то за одне візьмуться, то за інше.
Хід дослідження
На столі виставлено звичайні, не надто привабливі іграшки, дітям пропонують упродовж хвилини розглянути їх.
Після цього дітей підкликають і пропонують послухати казку, яку вони раніше не чули. На цікавому місці читання переривається і експериментатор запитує дітей, чого їм хочеться: погратися з виставленими на столі іграшками або дослухати казку до кінця.
Чому зайці взимку носять білі шубки
Зустрілися якось у лісі Мороз і Заєць.
Мороз нахвалявся:
- Я найсильніший у лісі. Кожного заморожу, перетворю на бурульку.
- Не хвалися, Морозе Васильовичу, не здолаєш! – каже Заєць.
- Ні, здолаю!
- Ні, не здолаєш! – наполягає на своєму Заєць.
Сперечалися вони, сперечалися. Захотів Мороз заморозити Зайця. І каже: «Давай, Зайцю, поб`ємося об заклад, що я тебе переможу».
- Давай, - погодився Заєць.
(Тут читання переривається).
Мороз почав Зайця морозити. Холоду напустив, крижаним вітром закрутив. А заєць почав бігати, скакати. Катається по снігу, співає:
Князеві тепло,
Князеві гаряче,
Гріє, горить
Сонечко яскраве!
Стомився Мороз міркує, міркує: «Який сильний Заєць». А сам ще сильніше лютує, такого холоду напустив, що кора на деревах лопається, тріщить. А Зайцеві байдуже.
Зовсім вибився із сил Мороз, а Заєць не замерз. Відступив Мороз від Зайця: «Хіба тебе заморозиш – дуже ти спритний та прудкий!»
Подарував Мороз Зайцеві білу шубу. Відтоді зайці і взимку ходять у білих шубках.
Інтерпретація результатів
Діти з вираженим пізнавальним інтересом воліють дослухати казку.
Діти зі слабкою пізнавальною потребою воліють погратися. Але гра їх, як правило, може бути суто маніпулятивною.
6.2. Навчальна мотивація (автор М.Гінзбург)
Обладнання: 6 карток зі схематичним зображенням фігур.
Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі розповідь. Послухай.
Хлопчики (дівчатка) розмовляли про школу. Перший хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що мене мама примушує. А якби не мама, я б у школу не ходив». На стіл перед дитиною викладається картка № 1 (зовнішній мотив).
Другий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що мені подобається вчитися, подобається робити уроки. Навіть якби школи не було, я б однаково вчився». Викладається картка № 2 (навчальний мотив).
Третій хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що там весело і багато дітей, із якими можна гратися». Викладається картка № 3 (ігровий мотив).
Четвертий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що хочу бути великим. Коли я у школі, я почуваюся дорослим, а до школи я був маленьким». Викладається картка № 4 (позиційний мотив).
П'ятий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що потрібно вчитися. Без навчання ніякої справи не зробиш, а вивчишся – і можеш стати ким захочеш». Викладається картка № 5 (соціальний мотив).
Шостий хлопчик сказав: «Я ходжу до школи, тому що одержую там хороші бали». Викладається картка № 6 (мотив одержання балу).
А тепер подумай і дай відповідь: – Як по-твоєму, хто з них має рацію? Чому? – З ким із них ти хотів би разом гратися? Чому? – З ким із них ти хотів би разом учитися? Чому?» Дитина послідовно здійснює три вибори, при цьому вказує на відповідну картинку і пояснює її. Якщо пояснення дитини не досить чіткі, їй ставлять контрольне запитання: «А що цей хлопчик сказав?»
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТУ:
Зовнішній мотив – 0 балів;
позиційний мотив – 3 бали;
навчальний мотив – 5 балів,
соціальний мотив – 4 бали;
ігровий мотив – 1 бал;
оцінка – 2 бали. Контрольний вибір додає до загальної суми кількість балів відповідного вибору. Домінуюча мотивація діагностується найбільшою кількістю балів. Дитина може керуватися й іншими мотивами. Про не сформованість мотивації навчання свідчить відсутність переваг, тобто різні підходи у всіх ситуаціях.
Opmerkingen